Хто замінить Віктора Федоровича Януковича?

3 июня 2012 - Украина

Хто замінить Віктора Федоровича Януковича?

Хто замінить Віктора Федоровича Януковича?

У міру наближення 2015 року, все зрозуміліше стає, що Віктору Януковичу потрібна заміна - якщо, звичайно, наша приваблива українська буржуазія хоче і далі утримати владу в країні.

І справа тут навіть не у віці діючого глави держави і не в терміні давності - головне, що більш ніж за десятиліття життя у великій політиці соратники і союзники так і змогли(чи не захотіли?) створити Віктору Федоровичу стійкий позитивний імідж і забезпечити умови для здійснення реальної влади.

В результаті, проскочивши стадію Месії, четвертий президент України якось дуже швидко перетворився на козла відпущення за гріхи не лише своїх спонсорів, але навіть і адміністративної команди(починаючи з відділу протоколу і закінчуючи спічрайтерами).

Останнє, може, і цілком задовольнило б наших нових буржуа в період феодального капіталізму(який, варто визнати, на Україні неабияк-таки затягнувся), проте представляється для них абсолютно неприйнятним в епоху капіталізму державного - для того, щоб гарантувати подальшу недоторканість своєї власності.

Втім, за останні роки великий український капітал зробив все, щоб максимально ослабити інститут президентської влади, не взявши до уваги того, що тим самим заздалегідь обмежує свій вибір глави держави бляклими, несамостійними політичними фігурами, не здатними, кінець кінцем, захистити інтереси правлячого класу, який висунув їх на цей пост.

І якщо відновити(а то і розширити) номінальні повноваження глави держави до "передреволюційного" рівня нашим милим буржуям все ж вдасться(добившись конституційної більшості в ході майбутніх парламентських виборів), то селекційно-генетичні наслідки їх боязкого обрізання усунути буде набагато важчий.

Адже в той час, як строката "об'єднана" опозиція сьогодні може, принаймні, вибирати кандидата в президенти з майже півдюжини політичних пігмеїв, партія влади перебуває в абсолютній кадровій прострації - і це всього за три роки до чергових президентських виборів...

Таких не беруть в Президенти!

Ну, насправді, чи можна вважати реально можливими претендентами на президентський пост такі, на перший погляд, спокусливі(з точки зору політтехнологій) фігури, як Сергій Тігіпко або Віктор Медведчук?

Правда, першому з них(після бездарного програшу в якості начальника передвиборного штабу В. Януковича президентської кампанії 2004 р.) вдалося дещо реабілітовувати себе, нейтралізувати частину "помірно-протестного" електорату в ході виборів 2009/2010 рр. Проте розвинути цей успіх в якості лідера "Опозиції Його Величності" - "Сильної України" - Сергію Леонідовичу так і не вдалося.

В результаті, ця квазісамостійна політична сила розчинилася в Партії регіонів, навіть не дотерпівши до парламентських виборів, прирікаючи свого лідера на роль технічного кандидата на виборах президентських.

Що ж до В. Медведчука, то найчарівнішим чином відірваний від турбот про мільярдний(офіційно!) статок і молодої дружини(а що ще треба, щоб спокійно зустріти політичну старість?), він, швидше за все, знову покликаний зіграти роль Страшилы електорального поля. Стомлено дивлячись зі свіжих бігбордів, Віктор Володимирович немов передчуває, що йому знову доведеться виконувати чорну роботу - цього разу по поверненню усієї повноти президентським повноваженням, користуватися якими на благо національній буржуазії знову буде (на жаль!

) хто-небудь інший.

Таким же технічним(але менш технічним) кандидатом в президенти зможе стати і Володимир Литвин. На користь цього говорить ілюзія "третьої сили", яку зі змінним успіхом зображує у Верховній Раді блок його імені. Втім, за підсумками виборів-2012 цей парламентський прошарок (прокладення?

), швидше за все, просто перестане існувати, а сам Володимир Михайлович, мабуть, занадто відомий своїм талантом "підносити патрони" як влади, так і опозиції, щоб український промисловий капітал довірив йому захист своїх життєво-важливих інтересів в якості глави держави.

Дуже маловірогідним представляється також, що Партія регіонів спробує зайти на президентських виборах 2015 р. з козирної пані. По-перше, в жорсткій(а у більшості своїй - надмірно жорсткою) адміністративній вертикалі "біло-блакитних", навіть найвідданіші однопартийки завжди виконуватиму лише другорядні функції.

По-друге ж, незважаючи на свою пристрасть до омолоджуючих пластичних операцій, костюмів haute couture і скандально-дорогим дрібничкам, прекрасна половина Партії регіонів, на жаль, досі так і не придбала навіть нікчемної долі пасіонарності і нальоту політичного інтелекту, необхідних для того, щоб хоч якось потіснити в електоральній свідомості образ "Нашої Киці"... 

Піночет - шукайте в МВС?

І, нарешті, практично абсолютно виключений варіант використання брутального образу військового("тупого, але рішучого"), так само як і представника спецслужб("який все про усіх знає"). Пов'язано це з тим, що за двадцять років незалежності України авторитет Збройних Сил(а заразом і якість кадрів в них) вдалося впустити практично до нуля.

В результаті, на тлі повільного, але упевненого зниження боєготовності, склалася парадоксальна ситуація: старші офіцери(генерали і пани полковники) тримаються за свої синекури буквально зубами, тоді як більшість молодших вже не знають, як втекти на громадянку. Безгрошів'я, бездомність, повна невизначеність(у тому числі і щодо того, від кого ж, зрештою, доведеться захищати Батьківщину) роблять вихідців з офіцерського корпусу України абсолютно безперспективними в політичному плані.

Що ж до представників спецслужб(в першу чергу - СБУ), то за ті ж двадцять років вони просто заплуталися в українській "багатовекторності". При цьому призначення на вищі пости в цих відомствах(особливо, в "помаранчевий" період української історії) були настільки політизовані, що деякі їх колишні керівники досі не можуть зіскочити з гачка своїх заокеанських колег, сумлінно відпрацьовуючи продовження "кольорових" сценаріїв, до яких український промисловий капітал відноситься украй хворобливо.

У обстановці, що склалася, наші буржуины, швидше, могли б довірити владу над країною представникові МВС(чисельність озброєних формувань якого вже практично порівнялася з МО), але... для цього потрібна, як мінімум, вдала імітація нестабільності в країні, включаючи теракти, масові безлади і інше - від чого збережи нас, Боже.

Поки ж великі українські власники ще не настільки перелякані перспективою втрати своїх заводиків свічок і інших, щоб ввірити владу над собою диктаторові з числа силовиків - і народний бунт(безглуздий і нещадний), і вторгнення іноземних супостатів представляються майже в рівній мірі неймовірними.

Втім, недавня хвиля "сміттєвого" тероризму в Дніпропетровську, окремі бризки якої днями долетіли до Києва, наштовхує на певні роздуми - залишається лише сподіватися, що далі за досягнення містечкових цілей(на зразок заміни адміністративного і силового керівництва в окремих регіонах) наші "сміттєві" терористи не підуть.

Хто ви, містер П?

З'ясувавши, хто з існуючих теоретичних претендентів не зможе зайняти президентське крісло, розглянемо якості, необхідні доки не відомому наступникові для успішного виконання своєї місії. Отже, п'ятий Президент України має бути:

1. Справжнім чоловіком(у тому числі і у прямому розумінні цього слова).

2. Досить відомим вже сьогодні, але не пов'язаним(принаймні, безпосередньо) з поразкою в 2004/2005 рр.

3. Дистанційованим(офіційно) від основних фінансово-промислових груп України.

4. Рівновіддаленим(у тому числі і за місцем народження) від регіональних еліт сходу і заходу країни.

5. Що декларує(принаймні) прагматичне відношення до зовнішньої політики і при цьому не дратівливим Захід.

З жалем слід визнати, що в кадровому резерві партії влади такої людини сьогодні немає. Чи встигне вона знайти, підготувати і "розкрутити" подібну людину за три роки, що залишилися? Сумнівно. Так що, швидше за все, українському промисловому капіталу доведеться звернутися до звичної практики запозичення - під високі відсотки майбутніх успіхів своєї "незалежності".

Так що, після червоного ідеолога, червоного директора, сюрпризу від Держдепу і президента, зліпленого з підручних матеріалів, цілком імовірно чекати імпорт(у явній або неявній формі) наступного глави держави з Росії. Причому подарунок цей українські буржуї(а разом з нею і уся країна) вимушені будуть прийняти...

Валерій Зайцев, Новини України - From - UA



Похожие записи:

Путін запросить Януковича на саміт СНД
Путін запросить Януковича на саміт СНД
В разделе: Новости
Володимир Путін, який в понеділок вступає на посаду президента РФ, запросить українського лідера Віктора Януковича в Москву на саміт СНД, намічений на середину травня 
Опозиція готова вислухати Януковича
Опозиція готова вислухати Януковича
В разделе: Политика
Українська опозиція готова вислухати виступ президента Віктора Януковича на відкритті сесії Верховної Ради 3 вересня з питань, що стосуються виконання Україною вимог 
Палестина просить Януковича захистити від Ізраїлю
Палестина просить Януковича захистити від Ізраїлю
В разделе: Политика
Палестина закликала Україну посприяти припиненню військової операції Ізраїлю в Газі, заявив посол Палестини в Україні Мохамед Аль-Асаад 
Син Януковича очолив Автомобільну федерацію України
Син Януковича очолив Автомобільну федерацію України
В разделе: Происшествия
Син президента України Віктора Януковича визнаний тимчасово виконуючим обов'язки голови Автомобільної федерації України 
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

 

Новини України