Східноєвропейська цивілізація - вибір шляху

7 июня 2012 - Украина

Східноєвропейська цивілізація - вибір шляху

Східноєвропейська цивілізація - вибір шляху

У кінці липня 2012 року в Києві під головуванням глави РПЦ Патріарха Кирила пройдуть слухання "Східноєвропейська цивілізація: вибір шляхи", присвячені Дню хрещення Русі. Очевидно, що на пострадянський простір наступив час осмислення пройденого шляху і того, що ще тільки належить пройти східноєвропейським народам.

На думку відомого в Росії і Україні політолога Михайла Погребинского, цей шлях лежить в руслі європейських культурних і історичних традицій, що склалися, і в цьому сенсі виділяти загальну конфесійну приналежність народів слов'янських держав не має сенсу. На відміну від Погребинского історик Геннадій Бордюгов бачить проблему вибору в іншому - протистоянні мусульманської і православної цивілізацій, що склався історично.

Східнослов'янські держави - знову перед цивілізаційним вибором

Геннадій Бордюгов, член Експертної ради РИА Новини.

Ситуації цивілізаційного вибору виникали у світовій історії неодноразово. Досить згадати легенду про прийняття християнства київським князем Володимиром, який вибирав між православ'ям, католицизмом, ісламом і іудаїзмом. У схожому положенні виявилось, наприклад, і давньотюркська держава, якій довелося вибирати між ісламом, китайською цивілізацією, іудаїзмом і християнством. Такі ситуації звичайні для держав, які розташовуються на стику різних цивілізацій.

Проте проблема вибору може виникати в інших обставинах і з інших причин.

Жити за власними законами

У потужному натиску ісламської цивілізації на західну(протестантсько-католицьку) фанатизм частенько успішно замінює передові технології. І справа не лише в терористичних атаках і військовому протистоянні з "Аль-каидой", яке західні держави ведуть в Іраку і особливо Афганістані.

Набагато важливіше те, що ісламські громади в європейських країнах, та і в інших країнах європейської цивілізації за межами Європи, у тому числі в США і інших англосакських державах, вимагають для себе права жити за власними законами - законами шаріату. Вони наполягають на тому, щоб закони європейських держав не поширювалися на прибічників ісламу або поширювалися лише в обмеженій мірі.

І в цій сфері ісламістам вже багато чого вдалося добитися, причому не лише в плані носіння традиційних чадри або хиджаба. Фактично у багатьох країнах усередині ісламських громад діють закони шаріату, і мусульмани звертаються до світських судів лише в самому крайньому випадку.

Члени ЄС і ті, хто зовні 

Відомо, що східна або православна гілка європейської цивілізації по своєму географічному охопленню сьогодні значно поступається західноєвропейській. У її ареал, окрім Росії, України і Білорусії, входять члени Євросоюзу - Греція, Кіпр, Болгарія, Румунія і прагнучі в ЄС Грузія, Молдавія, Чорногорія, Македонія, Сербія, Боснія і Герцеговина(у останній є значна сербська меншість).

Ті православні держави, які вже є членами Євросоюзу, значною мірою асимілюють західною цивілізацією. Це проявляється не лише в тому, що майже в усіх місцевих православних церквах юліанський календар був замінений на григоріанський. Там у більшій або меншій мірі вкорінені традиції західної демократії, так само як і стандарти західної культури - зокрема, відділення церкви від держави, виключення її з політичного життя.

При цьому східнослов'янські держави, що залишаються поза сферою впливу Євросоюзу, не приймають повною мірою західні норми демократії і схильні до авторитаризму.

В той же час балканські православні країни Євросоюзу значно відстають від інших членів ЄС по рівню соціального і економічного розвитку. Сумний досвід перебування Греції в зоні євро і скрутне економічне становище православних балканських країн Євросоюзу, які цілком залежать від міжнародної фінансової допомоги, примушує керівництво ЄС з обережністю відноситися до перспективи подальшого розширення ЄС за рахунок балканських країн.

Поза сумнівом, що в Євросоюз вступить вже прийнята туди Хорватія(слов'янська, але в основному католицька країна). Великі шанси на вступ мають Чорногорія і Албанія. А ось про швидкий вступ туди Молдавії, Грузії, Сербії, Боснії і Герцеговини, якщо брати тільки православні країни або країни зі значним православним меншістю, говорити не доводиться. Занадто великий там вантаж невирішених соціально-економічних і політичних проблем.

Правда, Молдавія може приєднатися до Румунії і таким чином потрапити в Євросоюз, але поки що обидві країни не ставлять питання про об'єднання до порядку денного.

Точки протистояння

У регіоні православної цивілізації озброєне протистояння з ісламістами відбувається нині тільки в Росії, де на Північному Кавказі час від часу розгораються бойові дії, а ісламські терористи здійснюють теракти по всій країні.

Ісламські громади Росії все голосніше заявляють про свої права, і деякі їх представники наполягають на тому, щоб мусульман в Росії судили по нормах шаріату.

Досить гострими залишаються конфлікти між православними і мусульманами і в інших православних країнах регіону. На Україні, наприклад, існує важливе ісламське культурне вогнище в Криму. Проте боротьба кримсько-татарського народу за свої права поки що проходить головним чином під національними, а не під ісламськими гаслами.

Нарешті, у Білорусії немає скільки-небудь помітної і організованої ісламської меншості, і протистояння з ісламською цивілізацією для неї не актуальне. Можна сказати, що ісламський чинник швидше заважає інтеграції трьох східнослов'янських держав, чим сприяє їй.

Населення Білорусії і України побоюється, що у разі тіснішої політичної інтеграції з Росією їх теж може торкнутися полум'я війни на Північному Кавказі, і їх територія теж може стати об'єктом дій ісламських терористів.

Перспективи західного вектору для Росії, Білорусії і України

Відношення ж трьох східнослов'янських держав до західної цивілізації різне. Україна - в особі як діючій владі, так і опозиції - однією з пріоритетних цілей проголошує інтеграцію з Євросоюзом, яка рано чи пізно повинна завершитися вступом України в цю організацію.

Наскільки досяжно для України в осяжному майбутньому повне членство в ЄС - це інше питання. Інтеграція з Євросоюзом визначається інтересами українського бізнесу, а також жителів західної половини країни, багато хто з яких тимчасово працює в країнах Євросоюзу.

Крім того, значна частина, якщо не більшість населення України рахують свою країну частиною західної цивілізації. Це переконання спирається на історичну пам'ять про перебування українських земель у складі Польщі і Австро-Угорщини.

Духовну опору ця точка зору знаходить в численній Греко-католицькій общині, яка переважає на тих територіях, які в 1918-1939 роках входили до складу Польщі і Чехословаччини. Напружені стосунки українських греко-католиків з поляками в даному випадку не служать перешкодою для прагнення значної частини українців на захід.

Також прибічниками західного вектору інтеграції є більшість прибічників українських автокефальних православних церков. В той же час на сході України більше прибічників інтеграції з Росією, що відбиває прихильність більшості населення Української православної церкви Московського патріархату.

У Білорусії уряд проголошує себе єдиним справжнім спадкоємцем радянської цивілізації і виступає проти інтеграції з Євросоюзом. Західний вектор інтеграції відстоює лише частина опозиції, що знаходиться в меншості у білоруському суспільстві.

Наявність незначних за чисельністю меншин поляків, литовців і білорусів-католиків - прибічників західної інтеграції принципово картину не міняє. Також різка опозиція режиму Лукашенко в Євросоюзі виключає перспективу євроінтеграції Білорусії.

У Росії жодна політична сила не виступає за входження країни до складу Євросоюзу, усвідомлюючи нереалістичність подібного сценарію. Російський уряд прагне до інтеграції пострадянського простору навколо східнослов'янського православного ядра.

Але нині реалістичніше намагатися залучити в проектований Євразійський Союз тільки Білорусію, без України, де спостерігається глибокий розкол з приводу перспектив інтеграції на євразійському просторі.

Перспективи євразійського вектору

За оцінками ЕАБР(Євразійського банку розвитку), інтеграція у рамках Єдиного економічного простору до 2030 року може дати щорічний приріст ВВП Росії на 75 млрд. доларів, Білорусії - на 14 млрд. доларів і Казахстану - на 13 млрд. доларів в цінах 2010 року.

При цьому ефект можливої економічної інтеграції з Україною складає порядку 14ВП для Білорусі, 6ВП для України, 3,5ВП для Казахстану і 2ВП для Росії.

Проте для України цей ефект змащується тим, що у разі вступу в Митний союз їй фактично доведеться відмовитися як від членства в СОТ, так і від створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Економічний тиск на Україну з метою змусити її до євразійської інтеграції може привести до розколу країни, зведення непереборного територіального бар'єру між вже існуючим Європейським союзом і майбутнім Євразійським союзом.

А оскільки в Євразійський союз передбачається включити мусульманські держави Центральної Азії, то ідеологію цього союзу ніяк не можна будувати на основі цінностей православної або навіть ширше - християнській цивілізації.

Якщо у рамках Євразійського союзу вдасться об'єднати православні і мусульманські держави, це може сприяти послабленню глобального протистояння християнської і ісламської цивілізацій. Але об'єднання повинне створюватися на внецивилизационных цінностях, наприклад, на основі спільності економічних інтересів, або ж на тих небагатьох цивілізаційних цінностях, які є загальними для усіх, незалежно від релігійної основи тієї або іншої цивілізації.

У разі успішної реалізації євразійський проект здатний зробити свій вплив на православне оточення ЄС, включаючи Україну, але шанси на успіх цього проекту доки проблематичні.



Похожие записи:

На пострадянському просторі наступив час осмислення пройденого шляху
На пострадянському просторі наступив час осмислення пройденого шляху
В разделе: Политика
У кінці липня 2012-го року в Києві під головуванням Патріарха РПЦ Кирила пройдуть слухання "Східно-європейська цивілізація: вибір шляху", присвячені Дню Хрещення Русі. 
Співпраця з МС вигідніше Києву - Кудрин
Співпраця з МС вигідніше Києву - Кудрин
В разделе: Интервью
Переваги і недоліки для України є як в співпраці з Євросоюзом, так і в роботі з Митним союзом, проте в короткостроковій перспективі вигідніше було б вибрати другий варіант 
Я - легенда, продовження
Я - легенда, продовження
В разделе: Кино и TV
Компанія Warner Bros. дала згоду на зйомки продовження фільму про останній людині на Землі "Я - легенда». 
Чумацький шлях у півтора рази більший, ніж думали раніше
Чумацький шлях у півтора рази більший, ніж думали раніше
В разделе: Интересное
Астрономи з'ясували, що наша галактика не є ідеально плоскою, а має безліч складок. Це означає, що Чумацький шлях майже в півтора рази більше, ніж ми собі уявляємо.
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

 

Новини України